КАНТРІ ХОРОР


АРХАНГЕЛ МИХА

Миха вчинив так, як звелів йому Бог: вирушив на землю, розшукав Сатанаїла, потоваришував із ним, і стали жити обидва разом. Якось Миха запрошує Сатанаїла купатися і вибрав для цього найглибше море. Миха роздягся; роздягся також і Сатанаїл, зняв корону й лишив її на березі. Купаються. Миха й каже Сатанаїлу : “Ану, хто довше зможе пробути під водою – я чи ти?” . Сатанаїл каже: ”Я”, а Миха каже :”Я”. І ну сперечатися. Сатанаїл рече: “Та що тут сперечатись? Спробуємо негайно: пірнем обидва разом й побачимо, хто довше сидітиме у воді”.
Пірнули. А Міха, тільки – но сховав голову, як зразу ж і випірнув і дивиться, де Сатанаїл. Вода в морі прозора, як скло. І бачить він – сидить Сатанаїл на самому дні. Сидів він, сидів та й став підійматися вгору. Тоді Миха швидесенько спустився на дно, сів і сидить. Сатанаіл випірнув, дивиться, а Миха ще сидить у воді. “ Кепські справи, - таки він пересидів!” - подумав Сатанаїл. А Миха випірнув та й каже : “А що? Хто довше сидів у воді – га?” – “Ну давай ще раз!” – каже Сатанаїл.
Пірнули. Сатанаїл знов опустився на дно, а Миха відразу ж випірнув, вийшов на берег, схопив свою одежу і Сатанаїлову корону й ходу на небо. А Бог наказав тоді морозу, щоб він заморозив те море на цілих три сажні. Сатанаїл сидів під водою, доки стало сили. Та ось вже не може довше сидіти. Він нагору... Коли це щось негаразд: крига не пускає. Він тоді знову на дно - та як уперся ногами, як підскочив, як ударив у кригу головою, то крига на всьому морі затріскотіла. Він удруге зробив те ж саме, - крига тріскотить на тому місці, де Сатанаїл ударив, тріскотить; потріскалась, однак не ламається. Тоді Сатанаїл утретє вдарив з такою силою, що вискочив з –під криги просто нагору. Дивиться - Миха вже на середині шляху між небом і землею, мчить з його короною. Сатанаїл за ним навздогін, і оскільки в нього було шість крил, а в Михи всього лиш два, то він летів швидше, ніж Миха, і став того наздоганяти. От Сатанаїл вже зовсім недалеко, от-от наздожене Миху; та тут якраз на небі з’явився Бог і кинув Мисі велічезнийй вогненний меч, мовлячи: “ Бери, захищайся!”
Миха впіймав на льоту меча, а Сатанаїл уже біля нього, хоче забрати корону. Тоді Миха змахнув мечем і відрубав у Сатанаїла з одного боку три крила, а сам мерщій далі тікати. Сатанаїл, як підстрелений, з відрубаними крилами, отак каменем й полетів донизу й гепнувся на землю. Тоді Бог відокремив од імені Сатанаїла склад “ їл” і додав до імені янгола свого Михи, внаслідок чого Сатанаїла стали звати просто Сатана, а Миху – Михаїл.