Виставка Анастасії Подерв’янської «Шиття»

Друзі, NAMU презентує новий виставковий проєкт!

18 травня, в Міжнародний день музеїв, о 18:00 запрошуємо вас на відкриття персональної виставки відомої художниці Анастасії Подерв’янської «Шиття».

У межах виставкового проєкту будуть представлені твори художниці з текстилю, з яким вона працює з 2015 року. У роботах мисткині простежуються традиції бароко та народного мистецтва, звернення до світового мистецтва й елементів масової культури.

Зокрема на виставці «Шиття» у чотирьох залах NAMU відвідувачі зможуть побачити три серії робіт Анастасії Подерв’янської та вишиті пальта:
Серія «Натюрморт» – діалог з європейськими художниками. Цитуючи сюжети й окремі елементи з полотен відомих європейських митців, Анастасія Подерв’янська запрошує глядачів до «гри» й нового прочитання вже знайомих творів.

В основі серії «Явища земні й небесні» лежать легенди й перекази з праці етнографа й літературознавця Георгія Булашева «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях» (1909). Аналізуючи сюжети, мисткиня знаходить їхній зв’язок із сучасністю й простежує тяглість української традиції, плинність часу. Представлені на виставці твори були створені після початку повномасштабного вторгнення.

У фокусі серії робіт «Inner world» – дослідження анатомії та символізму частин тіла, що сформувався в європейській культурі.

Водночас вишиті пальта Анастасії Подерв’янської є способом винести мистецтво з виставкового простору в повсякденність, перетворити одяг, вишитий вручну, на артоб’єкт.

Музичний супровід виставки - Костянтин Мішуков (мікс).








Heart, 2020, textile sculpture




 

"Карта повітряних тривог України" 2022, артрезиденція MarthaMOCA, USA


 

 «Домашні роботи» – спільна виставка Марини Скугарєвої та Анастасії Подерв’янської. 

Цей проєкт – калейдоскоп перегуків та промовистих співпадінь. Обидві художниці поєднують у своїй практиці різні техніки. Поряд із живописом, об’єктами та графікою в обох присутня вишивка, тож деякі мотиви пронизують виставку червоною ниткою у буквальному сенсі. Твори, де переплітаються текст, монохромна лінія і кольорові плями, різні матеріали та фактури, дуже тактильні. В них «ручна праця» відчутна майже на дотик, як і у тих мотивах, котрі вони зображують. Виставка відбувається невдовзі після персональних «Дозвілля» Скугарєвої та "Life is Wonderful" Подерв’янської і в певному сенсі є продовженням цих проєктів, що сходяться на спільній території.

«Домашні роботи» – це потік життя і мистецтва, «яким воно є», без ієрархічного поділу на «високе» та «низьке», важливе і неважливе, масштабне та камерне. У цій персональній об’єктно-орієнтованій онтології все відіграє роль: дитячі шкільні щоденники з зауваженнями вчительки, прибирання, портрети близьких, соцмережі, сукні і недопалки, сади, кухні й робочі столи. Кожен запис, квітка, стіжок чи філіжанка – важливі і значущі. Вони снуються і наповнюють дні в чередуванні побутових турбот, тривог, скороминущої і вічної краси. Вітальність підкреслюється красномовними відсилками до тлінності – голландських натюрмортів «ванітас». 

Тут мотив «суєти суєт» постає і в метафоричному сенсі, як міркування про марноту буття, і в щоденному повсякденному – як та матерія, що формує строкату фактуру життя. Ці щоденні турботи стають водночас і перешкодами, обмеженнями, які відбирають час та сили, і натхненням, що провокує на створення художнього висловлювання та розсування фіксованих меж.

Ця виставка – міркування про ліміти і свободи, місце жінки, художниці, матері і людини в житті та мистецтві. Міркування ненав’язливе, без напруги та ідеологічного навантаження, таке, що виходить із самого процесу життя. Художниці не теоретизують, вони виконують свої практичні домашні роботи – як вияв обов’язку, як вияв волі.

Наталія Маценко,
мистецтвознавиця 



НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ "КИЇВСЬКА КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ", "Life is Wonderful"

 Life Is Wonderful

На зльоті зими художниця Анастасія Подерв'янська пропонує на розгляд публіки нові роботи. В її манері – суміш часів і стилів. Однак, як і завжди, знайдено бездоганний баланс між одним із найдавніших ремесел – вишивкою – і сучасним змістом, образною, вибагливою та глибоко індивідуальною мовою, де в якості форми обрані класичні жанри портрета і натюрморту. 

Ботічеллі, Тиціан, Сурбаран, Снейдерс, Рубенс, Бекон, Рой Ліхтенштейн, що живуть, на правах різоми, поруч в експозиції, повернені до життя і задіяні у процесі, їх шлях прискіпливо досліджено і переосмислено. Такий візуальний метамодерн. Анастасія знаходить своє і в історії мистецтва, і сьогодні, за вікнами своєї затишної майстерні. Всі дорогоцінні знахідки живуть у просторі її робіт. 

Натюрморти. Ось свиняча голова, рожева, пихата, з лагідно прикритими сонними оченятами, горді й безстрашні троянди, пронизлива кисла жовтизна лимону, спіралі зрізаної Чорним Жнецем шкірки, які ще тремтять у глибокій чорноті фону... І дивляться на цю красу порожніми очницями кінські черепи... Vanitas – все марність і тлін, крім мистецтва, звичайно.

Свиняча голова – о, її так просто не забути! Свиняча голова ніби робить nature ще більше morte. Йдеться не про показну буржуазну розкіш фламандського живопису і зовсім не про їжу, а про «більш мертву ніж мрець» голову, яка рясніє натяками і символами, втім, живий соковитий рожевий стібок вишивки, привітно виблискуючи, перетворює свинячу голову на щасливу свинку. А її сусідство з прекрасними квітами дає привід для роздумів про взаємини об’єктів натюрморту, що виводить наратив події далеко за межі стрункої композиції.

А ось тремтячий заєць з гравюри Дюрера на тлі капустяної розкоші та наївної морквини – ще живий, але вже інгредієнт у близькій перспективі. Разом з тим, художниця своїм рукоділлям творить диво і оживляє його. І немає більше мертвого зайця Йозефа Бойса, пухнастий звір Дюрера – знову живий. Life is wonderful!

На портретах – увінчані капелюшками витончені жіночі голівки на тлі сяючих німбів шляхетного золота. «Якийсь Джотто, якийсь Ботічеллі...», – нагадує послужливо свідомість. Звабливі «святі» носять свої німби як аксесуар. А дехто з них, навіть, кидає із площини картини зневажливий королівський погляд на нас, глядачів, що затамували подих. 

Художниця веде діалог зі старими майстрами та метрами contemporary art. Усі вони віддавали належне чуттєвій стороні життя, а художниця віддає належне їм, розбираючи по кісточках їхні світи, а далі – створює свій власний, яскравий і неповторний, збираючи його майже по нитці... Ви ж пам'ятаєте? Вишивка! Адже кропітка робота вишивання схожа на медитативні практики, вона – начебто заклинання духів і «пришивання» їх сутності до нашого світу. Світу, захоплення яким ми поділяємо з Анастасією.

Автор тексту- Інга Естеркіна





Виставка "Genius Loci", Анастасія Подерв'янська та Олександр Смирнов, живопис та скульптура
 

Contextile 2020

My work at the Contextile Bienal Contemporary Textile Art, Guimaraes, Portugal